Місто Лодзь стало батьківщиною для багатьох талановитих кінематографістів Польщі. Численні актори, режисери, сценаристи розпочинали свою кар’єру саме тут, і стали знаменитими на цілий світ. Серед таких і зірка польського кінематографу Леон Нємчик, розповідає сайт lodzanka.eu.
У наші дні Леон Нємчик вважається один з найвидатніших акторів в історії польського кінематографу. Яким був творчий шлях актора, у яких популярних стрічках він знімався та інші цікаві факти з його життя – читайте у матеріалі нижче.
Дитинство та нелегке життя у міжвоєнні роки
Хоч ім’я Леона Нємчика пов’язують саме з містом Лодзь, однак народилася майбутня зірка кіно у Варшаві у 1923-му році. Тут, у польській столиці, він і прожив разом з родиною аж до Другої світової війни.
На жаль, про дитинство та юність, освіту Леона Нємчика відомо небагато. Відомо лише, що під час бойових дій він отримав поранення в ногу. Тоді ще й близько не йшлося про те, що хлопець виросте та стане актором – спершу він взагалі працював у креслярській майстерні. Освіту він здобував у юнкерській школі Армії Крайової.
Важкими видалися роки Другої світової війни для майбутнього актора. Доводилося знаходити способи, щоб вижити, – деякий час він навіть носив вигадане інше ім’я, аби уникнути арешту та відправлення у концтабори, які масово відкривалися у різних куточках країни.
Однак навіть з вигаданим ім’ям Леону Нємчику не вдалося уникнути переслідувань та арешту. Він, разом з іншими відомими активістами, брав участь у Варшавському повстанні, однак його повалили. Після цього майбутній актор намагався втекти від переслідувань та податися до Кракова, однак йому це не вдалося – Леона Нємчика (тоді він був Єжи Круліковським) спіймали та заарештували. Після арешту майбутнього актора відправили до Третього Рейху, де він працював залізничником.
Завершення війни та початок роботи актором
Ще до завершення війни Леон Нємчик опинився в американській армії, був добровольцем та служив. Згодом був в Італії, а після завершення бойових дій повернувся до Польщі, де хотів знайти свою матір. Однак згодом його затримали та відправили на кілька місяців до в’язниці у Варшаві. Про акторську роботу тоді ще зовсім не йшлося.
Після звільнення з в’язниці Леон Нємчик знайшов роботу на верфі у Гданську. Переживши чимало негараздів і труднощів, чоловік вирішив паралельно займатися творчість. Так, працюючи на верфі, він відвідував також театральний гурток, де вперше пробував себе в ролі актора.
У гуртку побачили його акторські здібності та запросили практикуватися у театральній студії Іво Галла. Ім’я Іво Галла у той час було на слуху у театральній сфері, він був талановитим театральним режисером та сценографом, і чимало театралів-початківців мріяли потрапити до його студії. Фактично, звідси й почався творчий шлях Леона Нємчика.
З того часу Леон Нємчик став працювати актором на театральних сценах. 1948-го року він виступав у складі Мандрівного театру музичної комедії у столиці. Ще через рік його можна було побачити на сцені легендарного театру “Вибжеже” – одного з найбільших та найпопулярніших культурних закладів Гданська. Згодом були ролі і в інших польських театрах.
Акторська кар’єра Леона Нємчика швидко розвивалася. Тим не менше, він прагнув до підкорення більших висот, тож продовжував освіту. 1952-го року йому вдалося успішно скласти акторський іспит, що відкрило перед ним нові можливості.
Переїзд до Лодзі та перші ролі в кіно
Через рік після іспиту Леон Нємчик отримав пропозицію знятися у кіно. Від такого не можна було відмовлятися, тож він переїхав до Лодзі, де й залишився жити довіку.
Першою його стрічкою була “Целюлоза” відомого польського режисера та сценариста Єжи Кавалеровича. Це була художня стрічка, знята за мотивами роману Ігоря Новерлі під назвою “Сувенір із целюлози”. У фільмі Леон Нємчик грав роль майора Ступоша.
Після цього талановитого Леона Нємчика почали часто запрошувати до гри в кіно. Особливо плідним виявився 1955-й рік, коли він знявся у чотирьох стрічках – фільмі “Зачарований велосипед”, “Три старти”, “Справа пілота Мареша” та “Години надії”.
Не менш плідними для актора-початківця виявилися і наступні роки. Звісно, першими були другорядні ролі, однак згодом Леон Нємчик був актором і в головних ролях у кіно. Одним з перших фільмів, де його запросили знятися у головній ролі, була стрічка “Поїзд” у 1959-му році. Блискуче зіграний персонаж буквально “відкрив” перед актором нові можливості.
Дуже вдалою для Леона Нємчика була роль Андрія у фільмі “Ніж у воді” 1961-го року. Це польський чорно-білий психологічний фільм 1961-го року, який згодом визнали однією з найкращих польських стрічок. Ця роль принесла Леону Нємчику славу далеко за межами Польщі – з того часу його почали запрошувати знятися у закордонних стрічках.
Ролі у закордонних стрічках
Подальші роки для Леона Нємчика ознаменувалися великою працею у низці стрічок. Він невтомно працював – грав ролі як у польському кіно, так і фільмах за кордоном.
Дуже часто актора запрошували грати у німецькому кінематографі. З 1967-го року він був залученим у німецькому кіно. Його дебютом тут стала роль Стефана у фільмі “Крижані блискавки” німецького режисера Яноша Вейці, після чого його запросили до співпраці з лейблом DEFA – державної кінокомпанії Німецької Демократичної Республіки.
Леон Нємчик понад двадцять років плідно співпрацював з цією кіностудією, виступавши у десятках різнопланових ролей. Всього кіностудія DEFA випустила понад сім сотень художніх фільмів, до левової частки з яких був залучений і легендарний польський актор.
Шалена зайнятість і величезна кількість ролей у кіно потребували деяких жертв. Передусім, у 1979-му році йому довелося відмовитися від театральної діяльності і покинути театральну сцену назавжди. Останнім така сцена, на якій він виступав, був театр Powszechny у Лодзі, якому він присвятив майже двадцять років свого життя. Однак кінематограф потребував великих зусиль і багато часу, відтак про театр довелося забути назавжди.
Нагороди та відзнаки зірки польського кіно
Леон Нємчик грав у кіно аж до кінця свого життя. Остання його роль була у стрічці “Диявол із сьомого класу” режисера та сценариста Казимира Тарнаса у 2006-му році. В цьому ж році актор і помер – його життя обірвав рак легенів. Поховали зірку кінематографа на Старому кладовищі у Лодзі.
Заслуги Леона Нємчика високо оцінили у Польщі. 1969-го року він отримав Державну премію за найкращу чоловічу роль у німецькій стрічці “Час життя”. Окрім того, його було нагороджено Лицарським та Офіцерським хрестами у 1985-му році, Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі у 1999-му році.
Також Леон Нємчик був володарем Почесного знаку міста Лодзь та Державної нагороди НДР другого ступеня.
У Лодзі, де він провів найбільше часу та будував свою акторську кар’єру, відкрили пам’ятну зірку на Алеї зірок, що на вулиці Пьотрковській. Також на його честь назвали площу біля знаменитої Кіношколи в Лодзі, яка щорічно випускає у світ професійних кінематографістів.
Загалом, за понад 50 років акторської праці Леон Нємчик знявся у понад 400 стрічках вітчизняного виробництва, та ще у понад 150 фільмах, випущених на закордонних кіностудіях.