За спинами успішних чоловіків: історії дружин лодзьких фабрикантів

За кожним успішним чоловіком стоїть мудра жінка – ця відома фраза, напевно, найбільш вдало відображає життя дружин лодзьких фабрикантів у XIX-пер. пол. XX століть. Дружини відігравали важливу роль у житті лодзьких магнатів. Вони були їх надійною опорою, підтримкою, дбали про домашній затишок, виховували дітей, займалися благодійністю, а за потреби могли й взяти у свої руки управління родинним бізнесом, пише lodzanka.eu.

Леонія Познанська

Леонія Познанська була дружиною відомого лодзького фабриканта єврейського походження Ізраїля Познанського. Розквіт бізнесу Ізраїля Познанського припав на 70-90-ті роки XIX століття.

Про дружину Ізраїля Познанського – Леонію, на жаль, збереглося небагато відомостей. Леонія Герц і Ізраїль Познанський, який був на два роки молодший від своєї обраниці, одружилися 4 березня 1851 року.  Леонія Герц була донькою багатого купця з Варшави – Мойжеса Герца. У шлюбному договорі було вказано, що  Ізраїль дарує дружині подарунок в розмірі 500 рублів. Натомість дружина Ізраїля Познанського Леонія в якості приданого мала магазин тканин у Варшаві.

Той факт, що батько Леонії був досить відомою особою в колі варшавських купців, дозволив Ізраїлю Познанському встановити цінні контакти зі столичною буржуазією.

У подружжя Ізраїля та Леонії Познанських було семеро дітей: чотири сини – Ігнацій, Герман, Кароль і Маурицій і три доньки – Анна (Айдла, пізніше дружина Якуба Герца), Йоанна Наталія (пізніше дружина Зигмунта Левинського) і Феліція (Файга, померла в дитинстві).

У 1900 році Леонія Познанська овдовіла. Жінка на 14 років пережила свого чоловіка і померла в 1914 року. Леонію Познанську було поховано поряд з її чоловіком – на новому єврейському кладовищі у Лодзі.

На жаль, до наших днів не дійшли щоденники або спогади Леонії Познанської.

Анна Шейблер

Анна Шейблер відігравала помітну роль у житті ще одного лодзького багатія, «бавовняного короля» німецького походження Кароля Шейблера. Анна Шейблер походила з полонізованої родини, яка приїхала до Польщі у XVIII столітті із Саксонії. Її батьком був Вільгельм Вернер, який був власником фарбувальної фабрики та цукрового заводу у селищі Лесьмежі, що у Лодзькому воєводстві.

Анна народилася у 1835 році та була однією з дванадцяти дітей Вільгельма Вернера. Заміж за Кароля Шейблера Анна вийшла, коли їй ще не було 18 років. Відомо, що придане Анни вдвічі перевищувало заощадження самого Кароля Шейблера. Саме її придане значно сприяло становленню фабричної імперії Кароля Шейблера.

Кароль Шейблер помер 1881 року, залишивши після себе чималі статки та активи. Після смерті Кароля Шейблера фабричну імперію очолила його дружина Анна. Бізнесом чоловіка вона керувала понад 40 років. З розповідей онуків та правнуків Шейблерів відомо, що Анна Шейблер була великою громадською діячкою. Жінка опікувалася бідними та сиротами. Родина Шейблерів будувала будинки для робітників, а також школи та дитячі садки для дітей своїх найманих працівників.

Анна Шейблер також була дуже релігійною жінкою. З ініціативи подружжя Шейблерів фінансувалося будівництво шести храмів у Лодзі, включно з євангелістсько-аугсбурзьким костелом св. Матеуша на вулиці Пьотрковській. За сприяння Анни Шейблер також було відреставровано резиденцію Шейблерів на площі Перемоги.

Хелена Гейер

Справжню цінність мають особисті щоденники Хелени Гейер – дружини лодзького промисловця Густава Гейера, сина Людвіка Гейера. Свої мемуари Хелена Гейер написала будучи вже 60-річною жінкою. У щоденнику Хелена поділилася своїми спогадами з дитинства та юності, однак, напевно, найціннішими є спогади про кохання до Густава Гейера.

Спогади Хелени Гейер були написані німецькою мовою напередодні Другої світової війни. Свої мемуари під назвою «З мого життя» пані Гейер особисто передала у Центральний музей текстилю.

Хелена Гейер, уроджена Вейль, народилася 1855 року в Турецькому повіті Великопольського воєводства. Її батьками були Фридерик Вільгельм Вайль і Марія Райх. Матір Хелени походила зі Згежа.

У своєму щоденнику Хелена пригадувала, що її батько був дуже добрим до дітей, але водночас і суворим. До 15 років Хелена жила в родовому маєтку в Скенчневі. Потім вона переїхала з родиною до другого маєтку батька, який знаходився в Гайовці, поблизу Даликова. Поруч в маєтку жив старший син Людвіка Гейера – Ришард Гейер. Він усім дуже подобався, адже був хорошою людиною. Ришард посватався до сестри Хелени Ольги. Перший раз Ольга відхилила пропозицію від Ришарда. Але через деякий час вона зрозуміла свою помилку. Коли Ришард вдруге попросив її вийти заміж – вона не відмовила.

Під час весілля Ольги та Ришарда Хелена познайомилася з братом нареченого Густавом Гейєром. Вона закохалася в нього з першого погляду.

Ось як Хелена у своїх спогадах описувала своє кохання з першого погляду:

«Це вразило мене, як блискавка серед ясного неба. Я сказала собі: цей або жодний! Я стояла, наче паралізована і не могла поворухнутися. Таке відчуття, наче хтось вколов моє серце! Мій майбутній чоловік був такий гарний, мудрий, справедливий і добрий, що був для мене ідеалом над ідеалами! Роками я була закохана в нього, не знаючи, чи можу я сподіватися на взаємність».

Однак Хелена Вейль не справила на Густава Гейера великого враження. Закохана дівчина часто навідувала Ришарда та Ольгу Гейерів, з надією зустріти там Густава. Два роки Хелена була безнадійно закохана в Густава та чекала від нього знаків уваги.

Все змінилося під час хрещення первістка Ольги та Ришарда у 1873 році. Під час хрестин дитини молодого подружжя Хелена та Густав сиділи поруч за одним столом. Він був милий, чемний, а коли підвівся з-за столу, то поцілував її руку і тепло обійняв, пригадувала Хелена.

Через кілька тижнів її запросили на бал в Озоркуві. Його організувала Кароль Шлоссер. Густав Гейер також був там. Весь вечір Густав танцював лише з Хеленою. Цей бал відбувся у січні 1873 року. Того ж літа Густав попросив Хелену вийти за нього заміж. Вони були заручені три місяці. 20 листопада 1873 року Хелена Вейль і Густав Гейер одружилися. На другий день молоде подружжя приїхало до Лодзі. Родичі Густава щиро прийняли Хелену у свою родину.

Спочатку молоде подружжя жило досить скромно, однак Густав працював над тим, аби відновити підприємство свого покійного батька, яке занепало. У подружжя було дев’ятеро дітей.

Тривалий час лодзький фабрикант Густав Гейер мав хворобу серця. 13 листопада 1893 року Густав Гейер помер. Після втрати чоловіка Хелена Гейер взяла на себе управління мережею фабрик. Згодом їй почав допомагати її зять Владислав Геттліх – чоловік її доньки Ванди.

Марта Анна Бідерман

Великим коханням Альфреда Бідермана (1866-1936 рр.) – сина Роберта Бідермана, відомого лодзького фабриканта, була його дружина Марта Анна, уроджена фон Береш.

Після 20 років подружнього життя підприємець Альфред Бідерман склав заповіт, в якому більшість свого майна заповів своїй дружині Марті Анні. П’ятеро його дітей отримали незначну частину його майна.

Бідерман пояснив своє рішення тим, що був вдячний своїй дружині за те, що вона надала його життю сенс. Марта Анна фон Береш була другою дружиною Альфреда Бідермана. Його перша дружина Софія померла незадовго після народження другого сина.

Марта Анна подарувала своєму чоловікові трьох дітей: двох синів та доньку.

Досліджуючи історії дружин лодзьких магнатів, складно сказати, що все їх життя було лише в тіні своїх чоловіків. Навпаки, дружини лодзьких бізнесменів XIX-XX століть займалися благодійністю, часто брали управління сімейним бізнесом у свої руки. І, звичайно, мали неабиякий вплив на своїх чоловіків.

.,.,.,.