Ні для кого не секрет, що Лодзь – кінематографічна та театральна столиця Польщі, унікальне місто з давнім навчальним закладом, яке притягує таланти з різних куточків країни. Свого часу до Лодзі у пошуках знань та слави приїхало чимало видатних людей, серед яких була і знаменита акторка театру та режисерка Ліліана Охманська, розповідає сайт lodzanka.eu.
Хоч сама акторка і народилася у Бендзіні, однак практично все своє життя та кар’єру у театральній сфері вона будувала саме у Лодзі.
Яким був життєвий шлях Ліліани Охманської, як вона прославилася роботою у театрі та інші цікаві факти про акторку – читайте у матеріалі нижче.
Дитинство та освіта майбутньої акторки
Народилася майбутня зірка театральної сцени у 1933-му році у звичайній родині робітника. Її сім’я була небагатою, батько виконував важку роботу, за яку платили невеликі кошти, і, до того ж, мав дуже слабке здоров’я, через що мама Ліліани мусила постійно доглядати за ним. Жінка не мала змоги працювати чи приділяти більше уваги доньці.
Про дитинство Ліліани Охманської відомо небагато. Знаємо тільки, що коли дівчинці виповнилося два роки, її сім’я переїхала до Лодзі. Згодом розпочалася Друга світова війна, настала бідність, і дівчинка у дуже ранньому віці була змушена шукати роботу для себе, аби мати змогу забезпечувати своїх батьків. Зрештою, здоров’я батька стрімко погіршилося і його не стало.
Тільки після завершення Другої світової війни Ліліана пішла навчатися. Спершу це була звичайна початкова школа, згодом – Вища педагогічна школа у Ловичі. Хоч тут дівчинка і опановувала професію вчителя, однак вона з дитинства мріяла бути акторкою – її вабила театральна сцена, барвисті сценічні костюми та проникливий акторський талант справжніх професіоналів цієї справи. Однак потрібно було мислити практично, аби мати копійчину у кишені, тому для освіти вона спершу обрала саме педагогіку.
Початок театральної кар’єри Ліліани Охманської
Однак згодом Ліліані посміхнулася доля – вона дізналася, що один ентузіаст у Лодзі організує ляльковий клуб, і запрошує до нього долучитися всіх, хто любить театр, має акторські здібності. Відмовлятися від такого шансу спробувати себе було безглуздо, тож дівчина відгукнулася на пропозицію і стала частинкою аматорського лялькового театру. Саме ця театральна сцена стала першою для майбутньої зірки.
Разом з тим, дівчина не полишала змоги знайти для себе щось більше, розвинути свої здібності та талант. Тож, виступаючи у ляльковому театрі, Ліліана також долучилася до творчості танцювального колективу під назвою “Harnam”. Тут вона проявила не тільки свої акторські здібності, а й танцювальний талант, який помітили професіонали з Ансамблю пісні та танцю “Mazowsze” – потужного польського мистецького колективу, в якому працювало чимало талантів.
Щоправда, співпраця з “Mazowsze” виявилася для Ліліани Охманської нелегким випробуванням. Вона зовсім недовго виступала в його складі – передусім, через те, що не любила працювати у великих колективах. Однак вона перейняла безцінний досвід від такої співпраці, який згодом знадобиться у її подальшій акторській та режисерській діяльності.
1949-й рік у житті акторки можна назвати роком знайомства із справжньою роботою актора лялькового театру. Їй поталанило потрапити до складу професійного театрального колективу – цього разу це був знаменитий лодзький ляльковий театр “Арлекін”. Справа в тому, що він тільки розпочинав свою діяльність (був заснований у 1948-му році), однак це була справді професійна сцена, де можна було отримати новий досвід.
Цікаво, що саме тут, працюючи у театрі “Арлекін”, Ліліана познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком – режисером Станіславом Охманським. Закохана пара вже через кілька років одружилася і у них з’явилася донька Магдалена.
Робота у ляльковому театрі в Любліні
Життя акторки було доволі складним і непередбачуваним. Будучи за характером доволі делікатною людиною, Ліліана Охманська не один раз терзала себе сумнівами щодо правильності обраного життєвого шляху. Однак, вона не покинула театральну сцену.
Через кілька років після одруження вона успішно склала іспит для театральної студії Бирських у місті Кельце. До того часу вона вже зуміла прославитися у театральних колах як талановита акторка, тож її одразу були готові прийняти до роботи на драматичній сцені. Однак цим шансом Ліліана так і не скористалася – у неї була молода сім’я, маленька донька та робота у лодзькому “Арлекіні”, що було доволі складно поєднувати. Та й про переїзд пара ще тоді не думала.
Все змінилося у 1958-му році. Її чоловікові запропонували високу посаду директора та художнього керівника Державного театру ляльок і актора в Любліні. Будучи вірною дружиною і розуміючи важливість такого шансу, Ліліана переїхала разом з чоловіком та донькою до Любліна. Щоправда, цей переїзд не минув без скандалів – справа в тому, що таку талановиту акторку не хотів відпускати режисер театру “Арлекін” Генрик Рил. Тільки тоді, коли добігав кінця поточний театральний сезон, режисер, врешті, відпустив Ліліану, що дозволило їй нарешті переїхати до свого чоловіка у Люблін.
У Любліні почалася нова сторінка життя акторки. Вона почала працювати під керівництвом свого чоловіка у Державну театрі ляльок і актора, де зіграла чимало головних та другорядних ролей.
Подальші роки життя акторки
ЇЇ співпраця з люблінським ляльковим театром продовжувалася аж до 1974-го року. Вона успішно працювала разом зі своїм чоловіком, який згодом отримав також посаду режисера театру. Це був зірковий час для подружжя – згодом вона також стала режисеркою і вони спільно з чоловіком ставили постановки на багатьох театральних сценах у різних куточках Польщі.
Ліліана Охманська прославилася не тільки як акторка, а загалом – як людина дуже активна і буквально закохана у театр. Вона настільки занурилася у свою роботу, що прагнула також передавати свої знання та досвід і наступним поколінням акторів. Тому і в Лодзі, і в Любліні вона працювала над підготовкою молодих акторів-початківців до професійної роботи. Зокрема, Ліліана навчала їх майстерності роботи з ляльками, головним правилам дикції та декламування поезії. Згодом її учні розповідали, що вона завжди була доброю до них, уважно ставилася до індивідуального таланту кожного з них, супроводжувала акторів-початківців навіть тоді, коли вони здавали іспити на професійність.
Окрім цього, Ліліана Охманська поєднувала свою зайнятість також з діяльністю Асоціації польських сценічних артистів, активно займалася громадською роботою. Її цікавили усі новини театральної сфери у Польщі, вона завжди була відкритою до нового і прагнула до саморозвитку. Навіть тоді, коли акторка вийшла на пенсію, вона ні на мить не розлучалася з театральною сценою.
Померла видатна акторка польських лялькових театрів у 1996-му році. До цього Ліліана Охманська важко захворіла, що дуже похитнуло стан її здоров’я. Крім того, жінка буквально не вміла відпочивати і невтомно працювала у театрі, через що не змогла одужати.
Ліліана Охманська назавжди стала частинкою історії лялькових театрів у Лодзі та Любліні, а також чудовою наставницею для наступних поколінь акторів лялькового театру.