Явище “кохання за гроші” були доволі типовим для довоєнної Лодзі. Більше того, місто стало одним з найбільших на тодішніх теренах Польщі за їхньою кількістю.
У довоєнній Лодзі повії були невід’ємною частиною міського життя, відображаючи соціальні та економічні реалії того часу. Їхня діяльність нерідко викликала суперечливі оцінки, поєднуючи у собі як необхідність для міста, так і предмет суспільних дискусій. Вивчення ролі повій у Лодзі дозволяє глибше зрозуміти культурні, моральні та економічні аспекти довоєнного періоду, а також змінити уявлення про життя у цьому багатогранному середовищі, розповідає сайт lodzanka.eu.
“Кохання за гроші” на вулицях Лодзі: що спонукало жінок займатися ганебною справою
Ситуація у 1930-х роках у Лодзі складалася настільки скрутною для місцевих мешканців, що багатьом жінкам не залишалося іншого вибору, окрім як продавати власне тіло. Головними причинами цього стали економічна криза та високий рівень безробіття.
“У 1927 році, в період найбільшого процвітання в Лодзі, було зареєстровано 194 повії”, – писала тодішня місцева преса.
У наступні роки економічна ситуація у Лодзі тільки погіршувалася. Як наслідок – кількість повій зросла від 350 до 400, і ця кількість відображає лише публічних жінок, які не приховували свого заняття. Насправді ж точна кількість повій у Лодзі у довоєнні роки була набагато більшою, однак значна частка мешканок міста приховували свою діяльність, побоюючись осуду та проблем.
У 1934 році кількість повій у Лодзі вже становила близько 600. За різними оцінками, які публікують дослідники, точна кількість насправді ж на той час сягала близько 3000. Серед представниць цієї професії нерідко траплялися дівчатка віком від 15 років.
“Кохання за гроші” у Лодзі: гучні скандали
Збільшення кількості повій у місті спровокувало гучні скандали, один з найвідоміших прогримів у 1933 році. Тоді 58-річний Оскар-Адольф Ламберт, який був власником борделю у багатоквартирному будинку на вулиці Пйотрковській, потрапив під варту після того, як 17-річна дівчина поскаржилася на нього. Чоловік обманув її та напав, після чого вона заявила у поліцію.
Правоохоронці з’ясували, що ще у царські роки Ламберт займався борделями, і їх у нього було кілька. Спільно зі своїми “товаришами” він нерідко “заманював” дівчат до них, аби залучити до брудної діяльності.
Ламберт у підсумку був засуджений до 14 років позбавлення волі, однак своє покарання відбув лише частково.
Лодзь прославилася на всю країну
Історії на подобі прикладу Ламберта траплялися у ті часи доволі частенько у Лодзі. Поліція через це почала активно перевіряти місцеві борделі, шукаючи серед них нелегальні й перевіряючи, чи зареєстровані “працівники” та чи проходили вони медичні огляди перед виходом на “роботу”.
Певний час вважалося, що Лодзь була одним з головних “ринків” для торгівлі людьми. Юзефа Грабовська, знана у злочинному світі, у лодзького сутенера придбала за 200 злотих дівчину, яку потім перепродала у Варшаві за 600 злотих.
Нерідко до рук торговців людьми потрапляли люди інтелігентні, з вищого класу. Так, місцева вчителька Ірена Медзінська, через фінансові труднощі і розлучення з чоловіком пішла торгувати власним тілом на вулицю, аби заробити кошти. Через це вона згодом потрапила до рук торговців людьми.
Ситуація кардинально змінилася лише після завершення Другої світової війни. У війну жінкам також доводилося заробляти “коханням за гроші”, аби просто вижити у скрутних економічних умовах та за відсутності звичайної роботи. Нерідко жінки у ті часи ставали жертвами насилля через подібну зайнятість.