Косметика в Лодзі в ХХ столітті. Як мешканки міста робили макіяж?

Жінки у всі часи хотіли виглядати гарними та доглянутими. Перші косметичні засоби відомі ще у давні часи, але це переважно були підручні матеріали – дари природи, різноманітні рослини, овочі та фрукти. Та час не стояв на місці, і хоч косметологія – відносно нова галузь, та хімія виникла дуже давно, що й сприяло появі нових засобів, які допомагали жінкам створювати красу, пише сайт lodzanka.eu. 

ХХ століття ознаменувалося справді революцією у світі краси та моди. Все змінювалося дуже динамічно, чому сприяли різноманітні історичні події. Віяння з-за кордону, посилення ролі жінок у суспільстві, активний технічний та промисловий поступ – ось що впливало на збільшення асортименту косметичних засобів у Лодзі.

Пригадаємо разом, якою була косметика в цей час, як жінки в Лодзі робили макіяж та доглядали за собою.

Поява перших косметичних фабрик

Пожвавлення торгівлі і збільшення кількості заводів та фабрик у Лодзі в ХІХ столітті вплинули на розширення галузей діяльності. Почали з’являтися перші косметичні фабрики, які, хоч і в дуже обмеженому асортименті, але створювали засоби для догляду за собою.

Серед косметичних фабрик, що запрацювали в Лодзі у ХХ столітті, була знаменита “POLLENA-EWA”. Знайомий бренд, еге ж? Звичайно, адже “POLLENA-EWA” виробляє косметичні засоби і в наш час, витримавши понад столітню історію. Все починалося з 1919 року, коли Х’юго Гюттель та Юзеф Вуйтович заснували невелике виробництво в самому центрі Лодзі.

У перший час роботи фабрики “POLLENA-EWA” асортимент товарів був буде бідним. Виготовляли лише мило та кілька одеколонів, серед яких – справді легендарний аромат, відома польська туалетна вода “Prastara”. 

Однак, як ми вже написали вище, час не стояв на місці, потреби в суспільства росли разом із розвитком технологій та промисловості. Тому дуже швидко асортимент бренду дуже швидко розширився – в асортименті з’явилися пудри, шампуні та лаки для нігтів. Компанія стабільно розвивалася, поступово збільшуючи об’єми виробництва та асортимент, незважаючи на дуже нелегкі міжвоєнні роки. Так, в 1939 лише туалетного мила було випущено 17 видів.

У післявоєнні роки “POLLENA-EWA” відновила свою роботу. Першою повоєнною продукцією були пральні порошки, мило, гелі для гоління та зубні порошки. Згодом лодзька фабрика “POLLENA-EWA” стала першою у всій Польщі, де почали виготовляти рідкі шампуні на основі натуральних екстрактів трав.

Попри те, що компанія “POLLENA-EWA” мала спершу доволі обмежений асортимент продукції, та вона стала одним з головних косметичних виробництв у Лодзі. Також завдяки “POLLENA-EWA” лодзянки мали змогу купувати базову доглядову косметику, щоб дбати про себе.

Косметика в Лодзі в радянські часи

Радянський період для моди і стилю ознаменувався дефіцитом та суттєвою обмеженістю вибору. До того ж, радянське виробництво часто випускало косметику низької якості, через що макіяж вдавався не найкращим, недовго тримався на обличчі чи взагалі не створював належного ефекту.

Незважаючи на такі умови, лодзянки були дуже винахідливими у радянські часи і вміли створювати красу з того, що було. Та й сама радянська доба в косметичній сфері мала свої символи епохи. Згадаємо найяскравіші з них.

Помада

Популярною в ті часи була помада. Палітра відтінків була доволі бідною, в ті часи не можна було зустріти панянок з жовтими, синіми чи чорними губами. Натомість популярними були традиційні кольори – червоний, рожевий, бордовий. Їх наносили для надання виразності образу, підкреслення лінії губ і елегантності.

Варто згадати й те, що червона помада довгий час була символом комунізму. В ті часи виробники підхопили тренд на воєнну тематику, тому з’являлися помади червоних відтінків з воєнізованими назвами – “Ракетний червоний”, “Полковий червоний”, “Патріотичний червоний” та інші.

Тональний крем

Така звична для нас база в макіяжі як тональний крем був на вагу золота. Точніше, якісний тональний крем, адже поганого не бракувало в ті часи – в союзі виготовляли власний. 

Мабуть, ще пам’ятають лодзянки жовтуваті тюбики з цим кремом під назвою “Балет”. Він існував у єдиному відтінку і був дуже густим. Та лодзянки були винахідливими – в таких умовах доводилося – і часто розбавляли радянський тональний крем водою, щоб консистенція була рідшою і його простіше було наносити на обличчя. Щоправда, не завжди такий тон підходив і виглядав досить комічно на шкірі.

Пудра

Вибір пудр, на відміну від тонального крему, був набагато більшим в радянські часи. Крім продукції вищезгаданої лодзької фабрики, були доступними також “Оксамитова”, “Схід”, “Червона Москва”, “Кармен”. Їх масово виробляли на радянських заводах і продавали радянським споживачам у різних куточках союзу.

Така пудра продавалася у дуже ненадійному пакуванні, яке легко ламалося. Вибору спонжиків не було, тож зазвичай наносили пудру звичайною ватою.

Парфуми

Хороша парфумерія в Лодзі в радянські часи також була дефіцитом. Так, своя туалетна вода була, але радянське виробництво не дбало про стійкість чи конкурентоспроможність із відомими закордонним брендами.

Багато ароматів можна було знайти на так званому “чорному ринку”. Туди часто потрапляла контрабанда з Франції, Італії, Німеччини. Радянський ж виробник пропонував парфуми під назвами “Красная Москва” та “Ландыш”.

Основні тренди макіяжу в радянські часи

Щодо трендів створення макіяжу в ті часи, то можна виділити певні особливості. Передусім це була природність у всьому. Одяг був здебільшого невиразним, тусклим, а яскравих різнобарвних тіней не продавали, бо їх просто не виробляли. Тож макіяж також не мав впадати у вічі, він мав бути стриманим і дуже акуратним, аби жінок не звинуватили в аморальності чи легковажності.

Ще одна особливість: найкращими візажистками для дівчат були вони самі! Так, хоч професійні салони краси вже в ті часи існували, однак їхні послуги були доволі дорогими, а зарплата звичайного радянського працівника не дозволяла витрачати на це кошти. Тож найчастіше навіть з нагоди знакових подій лодзянки фарбувалися вдома.

Також макіяж в радянські часи можна охарактеризувати словом винахідливість. Доводилося неабияк креативити, щоб отримати хорошу продукцію закордонного бренду, а ще – часто доводилося самим придумувати засоби створення краси. Наприклад, використовувати природні барвники для того, щоб підмалювати брови чи очі. 

Доглядові косметичні засоби також часто створювали самостійно. Це були огіркові маски, маски зі сметани для обличчя, а для волосся створювали ополіскувач з оцту, льонове насіння, звичайні яйця та багато іншого. У багатьох були власні секрети краси та ідеї створення доглядових засобів.

Зачіски дуже часто дівчата також робили вдома, самостійно, із підручних засобів. Накручували волосся за допомогою бігуді та плетення кіс, хоч це й займало куди більше часу. Детальніше про це ми писали в іншій статті.

Як бачимо, попри нелегкі умови дефіциту та обмежень, лодзянки завжди залишалися красунями і вміли знаходити вихід із будь-яких ситуацій. Цей етап історії дав поштовх до розвитку і великого поступу, що відбулося вже після завершення окупації міста радянським режимом.