Талант жінки у її багатогранності й вмінні адаптуватися навіть до найскладніших життєвих умов та несподіванок, які можуть її спіткати на шляху. Полькам 20 століття доводилося проходити через чимало випробувань, спричинених війнами, геополітичними змінами та низкою криз, однак саме у цей період з’явилося чимало імен, які назавжди закарбувалися в історії.
Одним з таких стало ім’я Марії Квасьнєвської – жінки, яка гордо підкорювала спортивну арену, а потім героїчно встала на допомогу людям. Детальніше про історію цієї уродженки Лодзі – у матеріалі на сайті lodzanka.eu.
Спортивна кар’єра: від затятих тренувань до олімпійського призерства
Марія Квасьнєвська народилася у 1913 році у Лодзі, де навчалася у місцевій гімназії, а згодом подалася до Варшави, аби вивчати математику. Згодом дівчина повернулася до Лодзі, де дебютувала у спорті в 1927 році в Скаутському спортивному клубі.
Згодом Марія перейшла до ŁKS Лодзь через наполягання брата, а тоді виступала деякий час за збірну “Полонії Варшава”.
Розквіт спортивної кар’єри Квасьнєвської припав на 1930-ті роки. Тоді вона мала брати участь зокрема у літніх Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі, але після короткої перерви у 1934 році повернулася до спорту. Нове починання принесло великий успіх – національний рекорд у метанні списа, який їй вдалося кинути на відстань 39,61 метра.
Після цього відбулася серія гучних успіхів, зокрема 2 місце на жіночих Олімпійських іграх з результатом 39,51 метра. На Олімпійських іграх у Берліні 1936 року Марія виступила з результатом 41,80 метра. Також вона брала участь у чемпіонаті Європи в Осло.
За версією Plebiscyt Przeglądu Sportowego 1936 року, Марію Квасьнєвську було визнано однією з 10 найкращих польських спортсменок.
Паралельно Марія займалася командними видами спорту. Їй чудово вдавалося грати у волейбол, баскетбол, гандбол та хазену (або ж чеський гандбол). У 1932 та 1933 роках Квасьнєвська була чемпіонкою Пользі з хазени, а у 1947 році її було названо чемпіонкою Польщі з баскетболу.
Друга світова війна в житті Марії Квасьнєвської
У роки Другої світової війни Марія Квасьнєвська повністю змінила свою зайнятість. Не маючи змоги займатися улюбленою справою, однак відчуваючи при цьому патріотизм та бажання допомогти, докластися до боротьби свого народу проти ворога, вона стала активною учасницею руху опору.
Початок Другої світової війни застав Марію в Італії, однак вона не могла там залишатися, навіть попри те, що тут було безпечно. За першої ж змоги жінка повернулася у Польщу.
Квартира Марії Квасьнєвської у ті часи перетворилася на свого роду притулок. Спортсменка з Лодзі відчинила двері своєї домівки для бездомних, а також тих постраждалих від війни, хто голодував. Квасьнєвська приймала у себе як поляків, так і євреїв, намагаючись допомогти тим, хто цього потребував.
Після повалення Варшавського повстання Марія Квасьнєвська продовжувала допомагати тим, хто цього потребує, попри великі ризики та серйозну небезпеку.
Життя після війни
Коли закінчилася війна й змагальна кар’єра, Марія Квасьнєвська не закінчила плідно працювати. Жінка стала активісткою польського та міжнародного олімпійського руху, зокрема долучилася до Польської асоціації легкої атлетики
У 2000 році Марію нагородили орденом Ecce Homo. Його вручають людям, які, попри всі труднощі, своєю постійною діяльністю засвідчують любов до ближнього.
Також Марія Квасьнєвська була нагороджена медаллю Калоса Кагатоса, яка вручається видатним спортсменам, які досягли успіхів і поза спортом.
Померла знаменита полька у жовтні 2007 році у Варшаві. Тут, у столиці, її й поховали на Повонзківському кладовищі.