Розваг та вечірок у Лодзі ніколи не бракувало. Карнавальні бали, танці, світські посиденьки – все це завжди було у Лодзі. Втомившись від сірих буднів промислового міста, лодзянкам хотілось відвідати танцювальну вечірку, одягнути красиву сукню та відчути себе не гіршою, ніж Мерилін Монро чи Одрі Хепберн. Лодзяни та лодзянки танцювали під мелодії вінілових платівок та касет, демонстрували стильні образи та могли дозволити собі келих шампанського, пише lodzanka.eu.
Вечірки у 70-80-х роках XX ст.
В другій половині XX століття економіка польського міста Лодзь продовжувала залежати від текстильної промисловості. У 1944 році Польща, як відомо, опинилася в сфері впливу Радянського Союзу.
Серед лодзян не надто прижилися вечірки, які за часів комуністичної влади, влаштовували для передовиків праці. Такі вечірки переважно були поширені у 50-60-х роках XX століття.
Лодзяни та лодзянки швидко повернулися до традиційних карнавальних вечірок. Так, напевно у багатьох карнавали асоціюються лише з Бразилією. Однак традиції карнавалу існують в кожній католицькій країні. Не стала винятком і Польща, а отже, і місто Лодзь.
Втомившись від сірих буднів, лодзянки та лодзяни хотіли хоча б на один вечір відчути себе невимушено та відпочити від щоденної рутини. Карнавальні вечірки організовували у ресторанах, на підприємствах, у студентських їдальнях та в квартирах.
Звичайно, питанням номер один для лодзянок було: що вдягнути? Адже на танцювальному майданчику лодзяни танцювали і вальс, і твіст, і танго, і рок-н-рол. У 70-80-х роках XX століття лодзянки одягали сукні з розкльошеним низом, які грайливо кружляли в танці. В свою чергу джентльмени одягали піджаки, сорочки, краватки та широкі штани.
Сміливіші панянки одягали сукні з глибокими вирізами та плісированим подолом, які ідеально підкреслювали струнку талію. Так лодзянки хотіли повторити образи американської акторки, секс-символу XX століття Мерилін Монро.
А от в зачісках жительки Лодзі часто хотіли наслідувати ще одну відому американську акторку – Одрі Хепберн. Жінки намагались повторити її легендарний пучок. У 70-80-х роках минулого століття в бальних залах поряд з чорними елегантними сукнями з’явилися сміливі різнокольорові міні-сукні, характерні для дискотек.
Танцювали лодзяни під мелодії вінілових платівок, касет. В репертуарі були хіти популярних тоді музичних груп. А гарний оркестр був запорукою веселощів та танцювальних конкурсів. Приміщення, де відбувались вечірки, зазвичай, прикрашали повітряними кульками та серпантином. Як годиться, на карнавальну вечірку чоловіки та жінки приходили в карнавальних масках.
Вечірки в 90-ті роки
Не бракувало вечірок і розваг у Лодзі і в 90-х роках XX століття. Жителі та гості Лодзі відвідували відкриття нових пабів, дискотек та інших розважальних закладів.
Наприкінці XX століття популярності набули нічні клуби. Кожен міг знайти для себе нічний клуб, який буде по кишені. Часто відвідуваним нічним закладом був «Medyk». В цьому клубі проходили університетські вечірки. Такі ж вечірки часто відбувалися і в клубі «Tygrysa».
В 90-ті роки XX століття, збираючись на вечірку, лодзянки почали надавати перевагу лосинам, джинсам, блузкам та сорочкам. Одяг з джинсової тканини був вкрай популярним. З неї шили практично все: сукні, сарафани, шорти, штани. Особливо модними вважалися власниці «косух» – коротких шкіряних курток.
Що ж до вечірніх суконь, то в той час перевага надавалась платтям з парчі. Такі сукні ефектно переливались, коли потрапляли у світло софітів і вогнів світломузики.
В різні часи незмінним атрибутом лодзянок на вечірках був гарний настрій та щира посмішка.