Жінки здавна люблять прикрашати своє тіло та підкреслювати свій образ та статус у суспільстві за допомогою різноманітних прикрас. Так, все почалося ще з первісних часів, коли камінці та кістки тварин слугували доповненням до зовнішнього вигляду та носили магічний сенс, пише сайт lodzanka.eu.
Прикраси були невід’ємною частиною жіночого образу і у мешканок Лодзі у різні часи. Які ювелірні вироби носили мешканки Лодзі у минулому, що вони символізували та інші цікаві факти про жіночі прикраси попередніх століть – читайте у матеріалі нижче.
Не прикраси, а “клейноди”, або коротка історія коштовностей вісімнадцятого століття
Найцікавішим з точки зору вишуканості та вигадливості у прикрасах жінок Лодзі можна вважати період вісімнадцятого століття. Що цікаво, станом на цей час поняття про ювелірні вироби наш читач точно ніде не знайде – прикраси тоді не було прийнято так називати, натомість їх називали “клейнодами”.
Поняття “клейноди” мало набагато ширше та цікавіше значення, аніж ювелірні вироби. Шляхтанки одягали, окрім класичних варіантів прикрас та камінців, декоративні годинники, табакерки та навіть парадну зброю. У вісімнадцятому столітті це було нормальне явище і навіть необхідне доповнення до декорування жіночого образу у суспільстві, тож не дивно, що сучасники можуть їх побачити на портретах жінок того часу – ці речі вважалися частиною прикрас.
Магічне значення та роль прикрас у мешканок Лодзі вісімнадцятого століття
Передусім, прикраси та коштовності в образі жінки завжди відігравали естетичне значення – вони доповнювали образи, додавали вишуканості та статності жінкам, які їх носили. Однак, варто зауважити, що прикраси того часу мали важливе магічне значення – дуже часто жінки Речі Посполитої носили їх як обереги, амулети проти злих духів або ж релігійні символи, вкладаючи у них величезний сенс та роль. Була і цілком практична роль – часто прикраси та коштовності були так званим “вкладенням на майбутнє”.
Якщо говорити про багатих шляхтанок, то їхні прикраси мали різноманітні форми. Під впливом стилю бароко тогочасні майстри створювали їх у химерних формах, граючись з асиметрією. Щоправда, з плином часу химерність у прикрасах знизилася, а у моду прийшли квіткові візерунки. У Речі Посполитій тих часів робили прикраси з кольоровим камінням.
Вироби з коштовного каменю могли дозволити собі далеко не всі – вони коштували великих грошей, однак багата шляхта полюбляла купувати саме їх. Часто у родових коштовностях того періоду можна побачити зображення монограм, сімейних гербів та навіть портрети родичів.
Як носили прикраси у Речі Посполитій у минулому?
Як і в сучасності, у вісімнадцятому столітті жінки носили прикраси на багатьох місцях. Жінки неодмінно доповнювали свої зачіски, заколюючи волосся декорованими заколками та голками. У цей період модним було також прикрашати зачіску діадемами.
На шиї у доглянутої панянки завжди були ланцюжки та кулони, вигадливими в той час виготовляли і намиста. Дуже часто у цей період на ланцюжки, замість кулонів, прикріплювали невеликі декоративні флакони або табакерки, чи маленькі баночки для парфумів. Вони виконували дуже важливу роль, адже пахощі, які туди поміщували, давали приємний аромат та постійно підтримували його, коли жінка була на світському виході.
Що стосується прикрас на пальці, то польські пані одягали різноманітні види каблучок, а також геральдичні печатки. Такі печатки були покликані підкреслювати статус жінки у суспільстві, значення роду. Їх, переважно, передавали з покоління у покоління – дівчата отримували їх у спадок від знатних батьків.